Серцебиття, задишка і панічна атака: як відрізнити тривогу від небезпечного стану

Панічна атака — це раптова хвиля сильного страху або дискомфорту з вираженими тілесними симптомами. Серце може калатати, дихання — прискорюватися, у грудях виникає стискання, а запаморочення й відчуття нереальності переконують людину, що відбувається катастрофа.

Проблема в тому, що серцеві, легеневі, ендокринні та інші стани можуть мати подібні прояви. Тому перший, нетиповий або особливо сильний напад не варто самостійно називати панікою.

Як може проявлятися панічна атака

• прискорене або сильне серцебиття;
• пітливість, тремтіння, озноб або хвиля жару;
• відчуття нестачі повітря, стискання в горлі чи грудях;
• нудота, спазм або дискомфорт у животі;
• запаморочення, слабкість, хиткість;
• поколювання або оніміння в руках, ногах чи навколо рота;
• відчуття нереальності або віддаленості від себе;
• страх втратити контроль, знепритомніти або померти.

Симптоми часто швидко наростають і досягають піку протягом короткого часу. Але тривалість і набір проявів різняться. Наявність страху не доводить, що причина лише психологічна, а відсутність страху не гарантує безпечності стану.

Коли потрібно викликати 103

• біль віддає в руку, спину, плече, шию або щелепу;
• серцебиття супроводжується непритомністю, значною слабкістю або болем;
• стан виник після нового препарату, вживання речовин, травми чи тяжкої інфекції;
• є відоме захворювання серця, легенів, високий ризик тромбозу або вагітність;
• напад суттєво відрізняється від раніше оцінених панічних атак;
• симптом не слабшає або продовжує погіршуватися.

Чому тривога змінює дихання

Під час небезпеки організм готується діяти, тому дихання може стати частішим. Якщо людина починає робити надто глибокі й часті вдихи, змінюється баланс вуглекислого газу. Це може підсилити запаморочення, поколювання, стискання й відчуття нереальності.

Тому порада «дихайте якомога глибше» не завжди допомагає. Безпечніше дозволити вдиху залишатися звичайним, трохи пом’якшити й подовжити видих або переключити увагу на зовнішні предмети та відчуття стоп. Якщо контроль дихання лякає, не змушуйте себе виконувати вправу.

Коло страху перед тілесними відчуттями

• виникає звичайне або стресове тілесне відчуття;
• мозок миттєво тлумачить його як ознаку смерті чи втрати контролю;
• страх підвищує активацію, серцебиття й м’язову напругу;
• посилений симптом здається підтвердженням небезпеки;
• людина починає уникати руху, самотності, транспорту або місць, де вже був напад;
• уникання тимчасово заспокоює, але зміцнює переконання, що ситуація небезпечна.

Що робити під час знайомої панічної хвилі

Що може підтримувати панічний розлад

• постійне вимірювання пульсу, тиску або сатурації без рекомендації лікаря;
• багаторазовий пошук симптомів в інтернеті;
• носіння великої кількості «рятівних» речей і ліків без призначення;
• уникання фізичної активності через нормальне прискорення пульсу;
• постійне прохання інших гарантувати, що нічого не станеться;
• вживання алкоголю або седативних препаратів як єдиного способу пережити напад.

Лікування повторюваних панічних атак

Після медичної оцінки ефективна допомога може включати психоосвіту, когнітивно-поведінкову терапію, поступове повернення до униканих ситуацій і, за показаннями, медикаментозне лікування. Препарати призначає лікар; самостійне різке припинення деяких заспокійливих засобів може бути небезпечним.

Завдання лікування — не гарантувати повну відсутність будь-яких відчуттів, а зменшити страх перед ними, повернути свободу руху й навчити нервову систему, що підвищення пульсу або хвиля тривоги не завжди означають катастрофу.